гукнути
Смотреть что такое "гукнути" в других словарях:
гукнути — дієслово доконаного виду гуркнути гукнути дієслово доконаного виду крикнути, покликати … Орфографічний словник української мови
вигукувати — ую, уєш, недок., ви/гукнути, ну, неш, док., перех. і неперех. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття … Український тлумачний словник
догукнути — ну/, не/ш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було чути на відстані … Український тлумачний словник
вигукувати — вигукнути (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), гукати, гукнути, гуконути, викрикувати, викрикнути, покрикувати, покликати, покликувати, покликнути погукувати, нагукувати,… … Словник синонімів української мови
гуркотати — I (створювати гуркіт), гуркотіти, гриміти, гримати, гримнути, гримота[і]ти, грюкати, грюкнути, гуркати, гуркнути, гурчати, грюкота[і]ти, грюконути, гукати, гукнути, ґорґота[і]ти, грякати, грякнути; рокота[і]ти (монотонно) II ▶ див. воркувати,… … Словник синонімів української мови
вигукнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гукати — гукам, каш, Ол. Гукати, гукнути, викрикуватн різні звуки. Сова гукат ночом … Словник лемківскої говірки
